«Метод вагів» в оцінюванні театральних постановок

В  різних галузях економіки фахівцям доводиться виносити судження про якийсь процес, користуючись  досвідом та думкою   певної кількості експертів . Наприклад, прогнозування розвитку певної  галузі промисловості    в даному регіоні.  Аби винести рішення , фахівці звертаються до групи експертів , які аналізують економічну обстановку в регіоні за кількома параметрами та висловлюють  свою думку .  Узагальнююче судження виводиться як середнє між судженнями експертів. Цей простий метод оцінки процесу має декілька недоліків, один з яких – суб’єктивність оцінювання. Один експерт може винести рішення,  вважаючи якийсь параметр дуже важливим, інші – ні . Другий експерт може, навпаки , вважати той же самий параметр неважливим, звертаючи особливу увагу на інші.

Тому, для зниженняфактору суб’єктивності використовують так званий «метод вагів». Цей метод вивчається економістами у дисципліні «Операційний менеджмент». Метод допомагає дати кількісну оцінку рішення про процес, систематизуючи фактори, що впливають на процес прийняття рішення, з оцінкою їхньої ваги.

Будь яка театральна вистава є своєрідним  процесом , який оцінюється глядачем, публікою. Найбільш успішні вистави з репертуару театрального колективу висуваються на театральні фестивалі, конкурси, премії, гранти і т.і.

Оскільки процес суддівства  в оцінці  вистав на таких конкурсах схильний до суб’єктивізму , виникла думка трохи , так би мовити, формалізувати та систематизувати  оцінку творчого процесу .

Деякі творчі фахівці є  скептично налаштованими  на привнесення економічної складової в театральний процес, але , врешті-решт,  результатами таких конкурсів є премії   , гранти , які виражаються у фінансовому, тобто, економічному еквіваленті.  Якщо  вистава заслужено і справедливо  оцінена високою оцінкою журі, то в подальшому вона буде користуватися успіхом у публіки , а, отже, приноситиме і касові збори  - знов , таки , економічна складова .

Якщо підходити до оцінювання складом журі певної театральної постанови, то  можна запропонувати наступний метод,  заснований на «методі вагів» .

Кожна вистава має кілька параметрів оцінки, як то :  декорації, освітлення,  костюми, контакт із публікою, зіграність  акторів між собою, експресія,  захват уваги глядача і так далі . Ці параметри перед конкурсом затверджує колегія експертів. Кожен член журі має виставити оцінку по виставі по кожному параметру.  Але вплив кожного параметру  на якість вистави не є однаковим.  Тому кожен параметр має свою вагу – відсоток  важливості  параметру для всієї вистави в цілому   - від 1 до 100 %.  Ця вага по кожному параметру   один раз  також прописується   колегією експертів і не змінюється.  Потім кожний параметр оцінюється та множиться на свою вагу.

Наприклад, декорації у виставі були оцінені  на 6 балів ( по 10-бальній шкалі), вага важливості декорацій у виставі , наприклад - 40%. Множиться 6 на 40% - виходить підсумковий бал вистави по декорації - 2,4 . Так вираховуються підсумкові бали  по кожному  параметру  вистави. Потім ці всі підсумкові бали складаються разом (підсумовуються )  і виходить  якийсь загальний бал  вистави  для певного члені журі :    ( 6*40% + 7*30% +10*35% + 5*70% + 6*30%% +  5*50% + 7*80%)  =  21,4  - загальний бал для експерта А для  даної вистави.

Далі всі приведені оцінки членів жюрі підсумовуються  и виходить загальна оцінка для певної вистави.

Можна також ввести вагу по кожному експерту в залежності від його досвіду, популярності, нагород, звання, досягнень і так далі. Список можна продовжувати.  Але це – на перспективу, після обговорення методу театральними фахівцями.

Цей метод  допомагає дати кількісну оцінку рішення про якість театральних постанов, систематизуючи фактори, що впливають на процес прийняття рішення, з оцінкою їхньої ваги.

Він дозволяє підходити до більш незалежного від суб’єктивних факторів  оцінювання складом журі конкурсу театральних постанов на фестивалях, конкурсах , при поданні заявок  на отримання премії та грантів