Американська
акторська освіта базується на кількох методиках. Загалом можна виділити вісім
основних теорій, які є продовженнями або трансформаціями
Якщо брати загалом і в цілому , то можна
сказати, що світі існує стільки підходів до акторського ремесла, скільки самих
акторів. Звичайно, всі вони повинні розвивати власне розуміння акторської
майстерності, але з початку XX століття кілька учителів почали прокладати свої
шляхи до навчання цього мистецтва. Крім системи Станіславського існує ще кілька не
менш важливих напрямів. Ось ті вісім технік, які визнані у світі і якими досі
користуються найпопулярніші актори:
Система Станіславського, Метод Лі Страсберга,
Метод Стелли Адлер, Техніка Мейснера, Техніка Михайла Чехова, Практична
естетика, Техніка Ути Хаген, Підхід Віоли Сполін.
Всі вони по-своєму цікаві та корисні, проте
сьогодні хотілося б зупинитися на техніці Сенфорда Мейснера, яка на даному
етапі розвитку акторського мистецтва є найчастіше використовуваною зірками кіно
та театру.
На сьогоднішній день "Техніка Мейснера"
- найпопулярніша техніка серед голлівудських акторів.
Сенфорд Майcнер - один із
найвідоміших американських викладачів акторської майстерності, методика якого
лягла в основу навчальних програм з акторської майстерності в університетах по
всьому світу.
В Україні знайдеться не багато коучів, хто викладає техніку Мейснера, яка
лежить в основі навчальних програм з акторської майстерності у багатьох
університетах світу.
Здебільшого – це іноземні, зазвичай зі США чи
Великобританії, актори та викладачі, які приїжджають до України на запрошення
чи короткочасний контракт для проведення майстер-класів чи короткострокових
курсів для українських акторів та студентів.
Що таке техніка Мейснера та як вона виникла?
Сенфорд Мейснер – актор, один із відомих
американських викладачів акторської майстерності, чия методика лягла в основу
освітніх програм в університетах усього світу. По ній навчалися Алек Болдуін,
Джефф Бріджес, Грегорі Пек, Сандра Баллок та інші голлівудські зірки.
Сенфорд Мейснер розробив свій унікальний підхід у 1930-х роках, після роботи з Лі Страсбергом та Стеллою Адлер у театрі The Group. Подібно до Станіславського, Страсберга і Адлера, Мейснер навчив своїх учнів «жити чесно за цих вигаданих обставин». Його підхід ламає надмірно структуровану техніку гри та розвиває відкритість, гнучкість та навички слухання. У 1935 Мейснер приєднався до факультету Нью-Йоркського театру Neighborhood Playhouse і продовжив тренувати тисячі акторів. Серед знаменитих учнів Мейснера – Роберт Дюваль, Грейс Келлі, Дайан Кітон.
Біля джерел розробки Мейснера стояла система
Костянтина Станіславського. Не можна обійти її стороною, коли говориш про
американську акторську школу. При створенні техніки Сенфорд, ґрунтуючись на
системі Станіславського, включив до неї авторські вправи, які розвивають
здатність до імпровізації, звільнення емоцій, відчуття себе тут і зараз у
запропонованих обставинах. Акторська гра – це не вигадка, а природна реакція
артиста на те, що відбувається. Вся техніка Мейснера спрямована на те, щоб
добитися від акторів правди у вигаданих обставинах: «Основа акторської гри –
реальність вчинку».
Мейснер вважав уяву значно важливішим засобом у
роботі над роллю, ніж емоційна пам'ять. Якщо в кадрі людина повинна з'явитися в
люті, але в сценарії не прописано, що привело її до такого стану, актор повинен
додумати, що трапилося з його героєм до цього.
В основі техніки Мейснера
- вправи, що спонукають актора "жити природно в уявних обставинах",
виражати спонтанні реакції та справжні емоції достовірно. Миттєва комунікація,
що виникає між акторами, дозволяє їм максимально реалістично уявити дію
персонажа у запропонованих обставинах.
Вправи техніки Мейснера:
• Мейснер домагався від акторів правди у
вигаданих обставинах. Одна з найпопулярніших вправ - "Повторення
Мейснера". У чому сенс: два партнери говорять один одному одні й ті ж речі
доти, доки їхній емоційний стан не зміниться. Мейснер вважав, що актори
діляться на два типи: ті, хто одразу виконує дію їх персонажа (кричать,
стрибають тощо), і ті, хто спочатку розмірковують над роллю. Техніка якраз
спрямована на негайну реакцію та комунікацію з партнером, тому що тоді актори
поводяться правдиво у запропонованих обставинах. Вони мають фокусуватись на
об'єкті, а не на своїх словах. Мейснер говорив про це: "Унція дії коштує
фунта слів".
Ключовим засобом у роботі над роллю Мейснер
вважав уяву, а не емоційну чи фізичну
пам'ять. Зазвичай у сценаріях не прописується, чому герой перебуває у тому чи
іншому стані. Тому, якщо акторові треба бути в кадрі злим, він повинен сам
додумати, що трапилося з його героєм. Якщо той роздратований у сцені - придумайте причину. Перед входом
вашому герою наступили на ногу, або він втратив по дорозі ключі, або
сусід почав свердлити стіну о шостій ранку. Саме на уяві, яка опрацьовує такі
деталі, будується підготовка до ролі . За технікою Мейснера актор слідує своєму імпульсу і діє в моменті.
Мейснер вважав, що не так страшно, якщо щось не виходить одразу, погано, якщо
актор не намагається.
• Вправа, яка розвиває увагу та налаштовує на
роботу. Потрібно лягти на спину, заплющити очі і спокійно зробити п'ять видихів
через рот. Допомагає розслабити тіло. Потім треба поставити собі внутрішнє
запитання: «Що відчуваю?». І прислухатися до того, як реагує тіло, як
змінюються фізичні та емоційні відчуття. Питання це можна ставити знову і знову
доти, доки не відчуєте, що знайшли відповідь. Потім спитайте: «Що я хочу?».
Дайте відповідь собі вголос перше, що спало на думку. Побудьте в цьому стані
3-4 хвилини, зробіть глибокий вдих і видих, а потім вигукніть все, що хочете,
звуком «о» або «а», одночасно інтенсивно, але без фанатизму стукаючи по ребрах.
Знімає затиски та позбавляє напруги.
• Мейснер вважав, що є велика різниця між
актором, який живе в ролі, та актором, який намагається грати. Різниця полягає
у достовірності дій. Ця вправа допомагає повірити в події і грати переконливо.
Виберіть заняття, яке буде складним для виконання, але зможе повністю поглинути
вашу увагу. Зашийте одяг, згадайте, що ви їли два тижні тому на обід, або
почніть рахувати зерна рису в пакеті. Далі уявіть, що якщо ви не виконаєте цю
дію, ви посваритеся з другом, не отримаєте важливе повідомлення. . Тобто дія, якою ви займаєтеся, може мати
конкретні наслідки. Така вправа допомагає простежити у собі зміни – як ви
реагуєте на дію. Конкретність і достовірність вчать жити моментом, а не просто
його зображати.
Техніка
Мейзнера складається із трьох основних компонентів, які працюють разом:
емоційної підготовки, повторення, імпровізації. Кожна
вправа спрямована на їхнє опрацювання. Найскладніше для театрального актора
Мейснер бачив у вмінні слухати, тому вправи залучають увагу, спонтанний відгук,
а головне – вчать розчинення у партнері та ролі. Завдяки цьому актор перестає грати і стає самим
собою. Тоді йому вірять.
Чому ж так важлива техніка Сенфорда Мейснера для сучасного
актора в Україні?
По-перше, вона геніальна та проста.
По-друге - вона дуже популярна нині у США.
Американські театри на Бродвеї та голлівудські кіностудії – це Мекка для
сьогоднішніх акторів театру та кіно всього світу. Багато голлівудських акторів
і режисерів використовували її у своїй успішній кар'єрі і продовжують нею
користуватися. НА СЬОГОДНІЙ ДЕНЬ "ТЕХНІКА МАЙЗНЕРА" - НАЙЕФЕКТИВНІША
ТА ЗАТРЕБУВАНА СЕРЕД ГОЛІВУДСЬКИХ АКТЕРІВ.
Володіння технікою С. Мейснера – гарантія
достовірного та природного існування у кадрі. Вона дозволяє усвідомити свої
сильні сторони, природу своїх емоцій, перестати затискати голосові зв'язки,
позбутися зайвого напруження м'язів обличчя, пізнати силу свого енергетичного
потенціалу, по-справжньому проживати кожен момент, підвищити впевненість у
собі, легко входити в роботу і виходити з неї, бути спонтанним та магнетичним.
Для українських акторів та режисерів техніка
Сенфорда Мейснера важлива хоча б тому, що до цього вона була майже незнайомою
для нашої театральної спільноти. Володіння цією технікою дозволяє актору
розширити арсенал методів акторської гри, зробити гру більш насиченою, яскравою
та природною. Ця техніка дозволяє отримувати нові інструменти в скарбничку, які
допоможуть в роботі!
Крім того, зараз у світі відбувається масова
міграція населення, в тому числі і через професійні причини. Люди акторської
професії не є винятком. В Україну приїжджають іноземні, у тому числі й
американські , фахівці театрального та кіномистецтва для роботи з місцевими театрами,
кіностудіями, продюсерськими центрами та ін. Для плідної роботи та
взаєморозуміння приїжджим і фахівцям необхідно «говорити однією мовою», тобто.
розуміти суть технік та методів, які багато років популярні та використовуються
на Заході.
Також
наші українські актори та режисери прагнуть «протоптати стежку» на Захід –
спробувати свої сили у професійних театрах та кіностудіях США, Великобританії,
Німеччини, Західної Європи. Їхати туди, не маючи у своєму багажі технік, які там
використовуються професіоналами – це нонсенс.
І одна з
можливостей познайомитися з цією технікою в Україні - це проходження курсів,
майстер-класів та семінарів акторської майстерності з техніки Мейснера від
коучів, які професійно навчалися в західних театральних школах, увібрали в себе
основи та нюанси цієї техніки, грамотно та професійно передають свій досвід
українським акторам та режисерам театру та кіно.
ПРИ ЦЬОМУ ВИ НАВЧИТЕСЬ: -Застосовувати на практиці основні принципи
техніки Майзнера; -Імпровізувати та щиро виражати емоції; -Природно взаємодіяти з партнером у моменті; -"Відключати голову" і діяти "тут
і зараз"; -Упевнено почувати себе перед камерою або перед глядачем; -Грамотно керувати своєю увагою та увагою
аудиторії; -Бути спонтанним, легко входити в роль і виходити
з неї; -Використовувати принципи техніки під час роботи
на камеру або на
сцені; -Ефективно діяти у стресових ситуаціях; -Швидко та продуктивно готуватися до публічного
виступу; -Позбавлятися зайвої напруги м'язів обличчя та
тіла; -Входити в ресурсний стан за будь-яких обставин; -Знаходити нові виразні засоби та художні рішення
ролі; -Діяти в кадрі або на сцені так, як це роблять актори
світового рівня.